КЗ Башмачанський ЗДО "РОМАШКА" СОЛОНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ








Батьківський лекторій

 

Роль сім'ї у підготовці дитини до школи.

 

     Вступ дитини до школи - це значна подія в житті кожної родини. Дівчатко чи хлоп’я дістає назву школяра. Школа вносить новий зміст у життя дитини. У школяра з'являються певні обов'язки, які він має сумлінно виконувати. Повинен добре вчитися, дотримуватись шкільних правил узгоджувати свою поведінку з вимогами, традиціями та бажаннями шкільного колективу. Коли дитина підготовлена до школи, їй порівняно легше пристосуватись до нових умов.

      Часто батьки вважають, Вступ дитини до школи - це значна подія в житті кожної родини. Дівчатко чи хлоп’я дістає назву школяра. Школа вносить новий зміст у життя дитини. У школяра з'являються певні обов'язки, які він має сумлінно виконувати. Повинен добре вчитися, дотримуватись шкільних правил узгоджувати свою поведінку з вимогами, традиціями та бажаннями шкільного колективу. Коли дитина підготовлена до школи, їй порівняно легше пристосуватись до нових умов. що для того, щоб підготувати малюка до школи досить навчити його лічити, розпізнавати літери, читати. Але підготовка до школи має набагато ширший зміст.
Мотиваційна і розумова готовність, емоційно вольовий розвиток фізичне загартування дитини забезпечуються спільними зусиллями як дошкільного закладу так і сім’ї.
      Шкільне навчання - це серйозне навантаження в житті дитини, і вона до нього повинна бути добре підготовлена, насамперед фізично.
В дошкільному віці навчальна діяльність не перебуває в такому тісному зв'язку із станом здоров’я і фізичним розвитком, як у молодших школярів. Здорова дитина швидше ніж слабша, призвичаюється до шкільного режиму, до необхідності тихо і спокійно, стримуючи свої бажання сидіти протягом уроків.
       У дитячому садку за спеціальною програмою проводиться робота по зміцненню фізичного стану дітей. Повсякденна ранкова гімнастика, заняття з фізичного виховання, режим - фізично загартовують дітей, розвивають м'язи, впливають на осанку. Батьки мають всіляко підтримувати цю роботу на користь своєї дитини. Для того, щоб дитина росла здоровою, щоб посилити здатність її організму до опору з інфекційними хворобами, треба прищепити їй певні гігієнічні навички. Вранці і ввечері вона має чистити зуби, щоранку вмиватись, перед вживанням їжі мити руки, перед сном мити ноги - все це перетвориться на звичку для неї самої в дошкільному віці . Дитина сама може зачісуватися, чистити собі взуття і одяг.
В дитячому садку і вдома діти набувають цих вмінь. В них виховується бажання бути чистими і гарно одягненими. Якщо дитину привчити у певний час вставати, їсти, лягати спати, це сприятиме зміцненню здоров'я підготує її до виконання шкільного режиму. Діти в сім ’ ї так само як і в дитячому садку повинні відпочивати після обіду. Дуже важливо забезпечити дитині влітку перед вступом до школи хороший відпочинок.
      Однією з головних умов, підготовки дитини до школи є формування в неї психологічної готовності до шкільного навчання. Готовність до шкільного навчання характеризується рядом рис. Першою з них є наявність позитивного ставлення до навчання, до школи, бажання вчитись. Спеціальні дослідження показують, що основним мотивом вступу дітей до школи і є бажання вчитися. Інтерес до школи, бажання вчитися формується у дітей в процесі засвоєння знань. Чим яскравіше і багатше розкриваються перед ними явища природи і суспільства, тим більш вдало проходять заняття, тим більше збуджується інтерес до знань. Бажання вчитися зміцнюється в міру того, як дитина оволодіває здатністю ставити навчальну мету і мотивувати її.
      Отже, одне з основних завдань вихователів і батьків полягає в тому, щоб пробуджувати у дітей бажання вчитися, виховувати інтерес до знань, любов до школи на основі формування в них реальних уявлень про неї і про вимоги шкільного навчання. На теми шкільного життя можна говорити і вдома, і під чає прогулянки, і навіть коли прийшли в гості до знайомих, в сім ’ ї в яких є школярі. Дошкільнята дуже допитливі. Своїми "чому?", "навіщо?", "як?" вони виявляють інтерес до навколишнього світу, намагаються пізнати його. Не все можна доступно й кваліфіковано пояснити дитині, не на всі їхні запитання найдеться готова відповідь. Наприклад: не можна доступно дитині пояснити походження блискавки, дощу, таємницю народження, причини смерті і т.д. Що ж робити в таких випадках? Недопустима негативна відповідь : "не знаю", "не розумію", "відчинись". Краще сказати дитині, що коли підеш до школи, будеш уважним, дізнаєшся про це явище докладніше. Завдяки подібним поясненням у дітей створюється уявлення, що школа існує не для того, щоб гратись, а щоб дізнатися про нове, невідоме.
       Другою рисою готовності до школи є досягнення дитиною необхідного рівня розумового розвитку і розвитку її пізнавальних можливостей. В дошкільному віці діти можуть систематично засвоювати знання і уміння за спеціальними програмами. Про те засвоєння знань і умінь на заняттях в дитячому садку в усіх дітей відбувається не однаково. Розумовий розвиток починається з пізнавальної діяльності. Пізнавальна діяльність людини включає два процеси: сприймання і мислення. Кожного дня в групі проводяться різні заняття. Це заняття по ознайомленню з навколишнім, природою та розвиток мови, математика, фізичне виховання, музичне виховання, малювання, аплікація, ліплення, навчання грамоти, підготовка руки до письма та ін. Кожного дня діти набувають певних знань по тих чи інших розділах програми, чомусь навчаються, дізнаються про щось нове. Чи всі батьки цікавляться, що вчили сьогодні їх діти в дитячому садку, чим займалися, з чим познайомились, що писали, малювали чи ліпили. А це потрібно робити. Тоді і дитина буде відчувати, що їй потрібно бути уважною, бо дома її запитають про це.
      Закріплювати знання дитини набуті в дитячому закладі необхідно і вдома. Це робити можна скрізь коли і де завгодно. Ось ви йдете з малюком додому. Запитайте його, чим він займався у дитсадку, що йому читали, який вірш вчили? „Ану перекажи мені те, що ти запам’ятав?” Грайтеся з дитиною. Запропонуйте їй придумати слова на певний звук, продовжити речення, скласти слово з складів. Цим ви будете розвивати у дитини увагу, мислення, спостережливість. Розвиваючи мислення дитини треба насичувати її складними завданнями, але доступними. Такі завдання найкраще розвивають і збуджують думку. Одночасно з розвитком мислення розвивається і мова дитини. До вступу дитина до школи мусить навчитися чисто і правильно вимовляти всі звуки у словах, зв’язно говорити, вміти висловлювати свою думку. Вихователі намагаються завжди поправити дитину, якщо вона не правильно вимовляє слово чи говорить якесь речення. За цим потрібно слідкувати і вдома, бо набагато складніше перевчити дитину, що звикла неправильно говорити. Якщо дитина неправильно говорить, не вимовляє всі звуки, то і в школі вона буде мати проблеми з читанням і грамотним писанням.
     Деякі батьки вже вчать дітей у дошкільному віці писати букви, цифри. Цього не слід робити. Краще давати дітям більше можливості малювати, розфарбовувати, ліпити, гратися з дрібними конструкторами, друкувати. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику руки, ви будете готувати дитину до письма.
    Важливою рисою готовності дитини до школи є досягнення нею потрібного рівня у формуванні вольових якостей, навичок, свідомої поведінки. Дитину треба певною мірою підготовлювати до нового способу життя (спілкування з товаришами, учителем, дотримання правил для учнів, готовності до виконання навчальних завдань, громадських доручень). Дітей потрібно привчати виконувати свої обов'язки без нагадувань. Якщо вони звикнуть діяти тільки за вказівкою дорослих - це поганий показник їх готовності до школи. Важливо також виховувати і загальну культуру поведінки.
      Виховати у дитини любов до праці - це означає підготувати її до шкільного навчання.
     У старшій групі діти повинні самостійно одягались, роздягались, зав’язувати шапки і шнурки на взутті, допомагати один одному це робити. Якщо дитину не привчати працювати в колективі, виконувати до вступу в школу певні трудові обов’язки в сім'ї то для неї виявляться чужими громадські інтереси, вона не рахуватиметься з вимогами колективу. Більшість дітей старшого дошкільного віку вже мають навички самообслуговування, уміють чергувати по їдальні, в куточку природи, допомагати вихователям у підготовці до занять. Чергові по їдальні накривають столи для сніданку чи обіду, одержують з нянею їжу, допомагають їй роздавати посуд, потім збирають його витирають столи. Також діти в старшій групі миють іграшки, стільці, столи, квіти. Більшість дітей виконують це з задоволенням. Але бувають випадки, що дехто відмовляється від цих обов’язків.
      Деякі діти не вміють доводити розпочату справу до кінця. Щоб в дитини вироблялись певні трудові навички і обов’язки потрібно і вдома давати їй посильні трудові доручення. Хай щось спочатку в неї буде не так, підбадьорте її , скажіть, що завтра це вийде краще. Більше говоріть дитині: „Ти мій помічник, давай зробимо певну роботу разом, або допоможи мені."
Навчання - це праця і для деяких дітей праця нелегка. Від того чи привчили дитину працювати, а головне виконувати певні обов’язки, значною мірою залежить успішність навчання її у школі.
      Школа не просто дає дитині певний мінімум знань. Вона зажадає від неї самостійності в оволодінні цими знаннями знаннями. Здатність здобувати знання складається в процесі виконання самостійних робіт, в процесі повсякденних пошуків, рішень.
     Таким чином, шкільна зрілість визначається багатьма факторами. Всі їх треба мати на увазі, готуючи дітей до школи.